Відновне правосуддя щодо неповнолітніх в умовах воєнного стану: як працює Програма та що змінилось

З перших днів війни система безоплатної правової допомоги не припиняла і не припиняє свою роботу. Це стосується й ініціатив, які реалізуються на базі центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Одна з них — це пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», який реалізується у співпраці з органами прокуратури, посередниками, психологами та суб’єктами, що проводять ресоціалізацію дитини. У цьому матеріалі розповідаємо про можливості для дитини, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, врегулювати конфлікт з потерпілим та дійти з ним згоди щодо усунення завданої шкоди, організацію її ресоціалізації та інші особливості пілотного проєкту в період воєнного стану.

«Тюремна романтика» як альтернатива освіті, хорошій роботі, щасливій сім’ї, можливості бачити, як ростуть діти — припаде до душі далеко не кожному. Але чи замислюються про це підлітки?

Підлітковий вік — це період змін. Найнебезпечніше в цьому віці те, що дитина може потрапити в «погану компанію» — під негативний вплив і набути небезпечних звичок. Як наслідок — крадіжки, хуліганство та вже не дитяча відповідальність за їх вчинення. Далі — згадана вже «тюремна романтика» та перекреслене майбутнє. Проте виключно каральна реакція на злочин — це пережиток радянського минулого, який не дає належним чином можливості забезпечити як права осіб, що його вчинили, так і потерпілих. Це і стало поштовхом до розбудови в сучасному світі нового підходу — відновного правосуддя, яке можуть застосовувати учасники кримінального провадження та самостійно впливати на усунення наслідків вчиненого правопорушення.

Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (далі — Програма) реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги з 2019 року. За цей час пілотний проект зарекомендував себе як ефективний механізм протидії дитячій злочинності. Суть Програми полягає у тому, щоб надати можливість дитині усвідомити вчинене правопорушення, створити простір для конструктивного діалогу з потерпілим, домовитися про той спосіб відшкодування збитків, який задовольнить потерпілу сторону.

Для цього у Програмі застосовується процедура медіації, а для кожної дитини, яка вчинила правопорушення, індивідуально обираються заходи ресоціалізації.

Метою ресоціалізації є формування здатності до стабільної самостійної законослухняної поведінки через зміну спрямованості особистості, створення системи її моральних, ідейних, правових переконань відповідно до прийнятих у суспільстві норм і цінностей (корекційні, освітні програми тощо).

Відтак, завдяки відновному правосуддю протягом 2019–2022 років 202  неповнолітніх отримали своєрідний другий шанс. Діти усвідомили наслідки своїх вчинків, зробили для себе відповідні висновки та продовжують будувати своє майбутнє як свідомі та законослухняні громадяни. Для потерпілих це стало можливістю повернути свої права у первісний стан, якими вони були до вчинення правопорушення, відчути безпеку та справедливість, у тому числі, процесуальну. Важливо, що 95 % неповнолітніх, які брали участь у Програмі протягом 2019-2021 років, не вчиняли повторних кримінальних правопорушень.

Програма відновного правосуддя у воєнний час

Попри повномасштабну війну на теренах України, дитяча злочинність не зникла. Найпоширенішим видом протиправних дій залишаються крадіжки. Вінниччина, Сумщина, Рівненщина та Волинь — області, які за час воєнного стану вже отримали від місцевих прокуратур згоди неповнолітніх осіб, які вчинили правопорушення, та потерпілих, на участь у Програмі.

«Якщо у перші дні та місяці війни, безсумнівно, було зрозуміло, що не усі дорослі здатні впоратись зі своїми психологічними, безпековими, майновими та правовими проблемами, то щодо дітей залишається подвійна пересторога. Ми усвідомлюємо, що у стресовому стані підлітки можуть бути ще більше уразливі перед спокусою вчинення протиправних дій, у тому числі, коли вони відчувають обмеження у діях у період дії комендантської години. У той час, коли органи прокуратури та поліції максимально зосереджені на воєнних злочинах, у неповнолітніх можуть виникати хибні думки про те, що на «дрібну крадіжку», «невеличку бійку» ніхто не звертатиме уваги. Однак ми, як правники, розуміємо, що відповідальність за будь-яке кримінальне правопорушення все ж таки настане, а тому не можемо дозволити собі залишити питання відновлення неповнолітніх поза увагою, відповідно, продовжуємо проводити правопросвітницькі заходи та готові організувати застосовування Програми, як тільки згоди на участь в ній надійдуть від прокуратури», — говорить директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області Наталія Смолярчук.

Дані статистики Волинської області показали, що ці побоювання й справді були не безпідставні. З 6-ти випадків призначення у лютому-березні 2022 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області адвокатів для захисту прав неповнолітніх, у 5-ти випадках підлітки вчинили по декілька правопорушень одночасно, в тому числі з кваліфікуючими ознаками тяжких або особливо тяжких злочинів, які вже не дозволили дітям брати участь у Програмі за її умовами. Тобто з початком війни дитяча злочинність не припинилася, а кримінальні правопорушення, вчинені неповнолітніми, потребують пильної уваги та адекватного реагування.

Іноді дітей на вчинення кримінального правопорушення штовхають навіть обмеження воєнного стану — комендантська година та відсутність можливості вільно пересуватися територією України.

Наприклад, на Сумщині відсутність можливості вчасно доїхати додому підштовхнула підлітка викрасти велосипед. Юрій їздив до іншого населеного пункту та запізнився на останній автобус назад. Авто, що їхали у потрібному напрямку, теж не зупинялися. Усвідомлюючи, що доведеться ночувати невідомо де або йти пішки 15 кілометрів, підліток почав шукати вихід із ситуації. Біля магазину він побачив велосипед і викрав його — тоді йому це здалось гарною ідею.

Пізніше Юрій усвідомив, що накоїв, і що тепер йому доведеться відповідати за свої неправомірні дії. Але як виправити ситуацію підліток не знав. Вихід був — участь у Програмі. Кваліфікація вчиненого Юрієм правопорушення дозволяла це зробити.

Наразі Програма за участі Юрія триває. Неповнолітній домовився з потерпілим, що допоможе посадити картоплю у нього на городі. У разі, якщо Юрій виконає умови угоди про застосування Програми, то за рішенням суду надалі може бути звільнений від кримінальної відповідальності.

На Вінниччині двоє студентів викрали з території храму вуличні лазерні проєктори. Прокурор запропонував хлопцям взяти участь у Програмі. За результатами участі неповнолітніх, їхніх батьків та потерпілої сторони у процедурі медіації, яку провів спеціально підготовлений посередник Світлана Гайдамака, між сторонами було укладено Угоду про застосування Програми. Хлопці вибачились, щиро розкаялися у вчиненому та відшкодували матеріальну шкоду. Речові докази — вилучені лазерні проєктори — повернено власнику. Неповнолітніх хлопців звільнено від кримінальної відповідальності, потерпілий поновив свої права, а кримінальне провадження закрито.

На Рівненщині у межах Програми, також розпочалася процедура медіації між потерпілим та неповнолітнім, який таємно викрав чуже майно. Відповідні згоди сторін на участь у Програмі нещодавно були передані прокурором. Адвокат-посередник Олександр Теперик вже провів медіацію онлайн з потерпілою стороною та неповнолітнім. Сторони дійшли згоди, і неповнолітній запевнив, що шкодує про свій вчинок та гарантує відшкодувати завдані збитки. Тож маємо обґрунтований оптимізм, що ця справа поповнить скарбничку успішних історій відновного правосуддя Рівненщини.

Але є й дуже важлива перепона у реалізації відновного правосуддя щодо неповнолітніх у період воєнного стану, яку підіймають до обговорення на Вінниччині.

За словами директорки Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області Марини Лукіянової, одним з вкрай важливих викликів реалізації Програми у період введеного в Україні воєнного стану є те, що з 24 лютого не всі неповнолітні, які вчинили кримінальні проступки та нетяжкі злочини можуть тепер брати участь у Програмі. Йдеться про найпоширеніші правопорушення серед підлітків — крадіжка та грабіж  (відкрите викрадення чужого майна). Так, 70 % дітей, які протягом 2019–2021 років вчинили крадіжки та грабежі могли взяти участь у Програмі та пройти заходи ресоціалізації. Але із прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03.03.2022 № 2117-IX вказані правопорушення, вчинені у період воєнного стану, тепер мають бути кваліфіковані органами досудового розслідування як тяжкі злочини, які передбачають від 5 до 10 років позбавлення волі. Адже законодавством встановлено, що правопорушення, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, є обставиною, яка обтяжує покарання.

«Оскільки у Програмі можуть брати участь лише неповнолітні, які вперше вчинили кримінальні проступки та нетяжкі злочини, більшість дітей, не зможуть отримати шанс на ресоціалізацію. Вирішити цю проблему можливо, якщо Міністерство юстиції України та Офіс Генерального прокурора віднайдуть спосіб нормативного урегулювання вказаних обставин у документі, який встановлює умови та порядок участі неповнолітніх у Програмі», — наголошує Марина Лукіянова.

Система безоплатної правової допомоги вже звернулася з відповідним запитом для обговорення вказаної проблеми у межах роботи Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх — тимчасового дорадчого органу Кабінету Міністрів України.

Інформування про можливості відновного правосуддя шляхом правопросвітництва

Попри війну у регіонах тривають заходи з ключовими учасниками пілотного проєкту. Так, протягом останніх місяців робочі зустрічі з консолідації зусиль ювенальних прокурорів, адвокатів-посередників, працівників органів освіти, служб у справах дітей, управління освіти, охорони здоров’я відбувалися на Кіровоградщині та Миколаївщині. Під час зустрічей обговорювали досвід реалізації Програми в регіонах та визначали проблемні питання, які потребують вирішення.

«За результатами аналізу реалізації проєкту Миколаївщині та Кіровоградщині можна відзначити, що серед проблемних питань залишається низька обізнаність населення щодо принципів та переваг відновного правосуддя, що впливає на згоду на участь в Програмі. Тому наразі серед ключових завдань є проведення правопросвітницьких заходів для різних груп населення — від школярів до пенсіонерів», — відзначає директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях Наталія Гнатуша.

Також вона наголошує, що важливо під час таких заходів формувати у дітей правильне розуміння наслідків вчинення суспільно небезпечних діянь. Розповідаючи про Програму, важливо тримати баланс та не допустити формування у дитини хибної думки про те, що її участь у Програмі буде автоматично дорівнювати можливості звільнитися від кримінальної відповідальності. Адже головним є запобігання вчинення дітьми повторних правопорушень, формування в них відчуття відповідальності та системи якостей, які будуть відповідати загальноприйнятим у суспільстві нормам поведінки та цінностям.

Тож протягом травня працівники системи надання БПД Кіровоградщини та Миколаївщини вже провели низку правопросвітницьких заходів із школярами та студентською молоддю, під час яких учасники дізналися про те, що включає Програма, на яких принципах відновного правосуддя вона ґрунтується, якими є умови її застосування.

Консолідація зусиль різних установ, організацій та фахівців, які опікуються ресоціалізацією дитини та обмін досвідом

З метою поширення інформації про функціонування в Україні пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчинені кримінального правопорушення» на Волині, 17 травня представники Володимирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відвідали Оваднівську територіальну громаду.

Обговоривши деталі, завдання та умови пілотного проєкту, усвідомлюючи необхідність і важливість співпраці між місцевим центром та територіальною громадою у його реалізації, учасники заходу домовилися про співпрацю та  уклали відповідну угоду.

«Молодь — це майбутні представники місцевої влади в Україні. Для суспільства важливо допомагати молоді повернутись до нормального життя. Тому ми вважаємо, що в територіальних громадах потрібно доносити інформацію про те, як працює для неповнолітніх механізм відновного правосуддя в Україні», — зазначив фахівець Володимирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Степан Слащук.

Залучення партнерів до участі у Програмі шляхом укладання угод (меморандумів) про співпрацю відбувається і на Рівненщині. Так, нещодавно директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області Василь Овдіюк підписав меморандум з очільницею Рівненської обласної бібліотеки для дітей Наталією Назарчук. В рамках майбутньої співпраці працівники книгозбірні сприятимуть в інформуванні молодого покоління та їхніх батьків про підхід відновного правосуддя.

Як приклад, на Сумщині триває робота над залученням психологів. Так, Сумським державним університетом на квітень 2022 року визначені потреби жителів Сумської області в умовах воєнного стану. За результатами проведеного дослідження зафіксовано обмежений доступ до послуг ментального здоров’я, яке полягає у неможливості отримати психологічну допомогу.

Під час реалізації Програми на Сумщині постали проблемні питання, пов’язані зі складністю залучати психолога для роботи з неповнолітнім. Саме із метою консолідації зусиль для обрання заходів ресоціалізації неповнолітніх, представники Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області провели зустріч із практичною психологинею кабінету екстреної психологічної допомоги Сумського державного університету Оксаною Корсун.

За результатами заходу учасники домовились про можливість надавати адвокатам-посередникам регіону методичну підтримку для проведення якісної процедури медіації з неповнолітнім, враховуючи його вікові особливості, а також розробити методичні рекомендації у зв’язку із цим.

«Серед проблемних питань — відсутність затверджених на рівні держави корекційних програм, спрямованих на ресоціалізацію неповнолітнього, його психологічну та соціальну підтримку, що сприятиме його здоровому існуванню у суспільстві. Ще одна проблема — обмежена кількість психологів, зокрема у сільській місцевості. Це тільки частина питань, що потребують коригування і система надання безоплатної правової допомоги готова сприяти підвищенню якості механізму Програми», — наголосила очільниця Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області Олена Демченко.

Працівники регіональних центрів обмінюються досвідом з колегами з інших регіонів. Так нещодавно відбувся онлайн-круглий стіл, в якому взяли участь керівники та фахівці Тернопільського та Вінницького регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також представники прокуратури та адвокати-посередники обох регіонів. На зустрічі аналізували проблемні питання, досвід їх вирішення та обговорювали особливості реалізації пілотного проєкту у період воєнного стану.

Колеги з Вінницької області поділилися досвідом залучення об’єднаних територіальних громад для ресоціалізації неповнолітньої особи. Адвокати-посередники, які співпрацюють з системою надання БПД, активно долучаються до складання програми ресоціалізації дитини. Зокрема, йдеться про залучення дітей до спортивних секцій, гуртків, читання книг та інших корисних занять. Фахівці стверджують, що така практика є дійсно результативною, про що свідчать позитивні відгуки як від батьків (опікунів), так і від дітей.

«Надзвичайно важливим аспектом є те, що держава дає можливість неповнолітній особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, пройти ресоціалізацію, сформувати свідому законослухняну поведінку та не допускати повторних правопорушень. Сьогодні маємо 5 успішних кейсів, коли підхід відновного правосуддя було успішно реалізовано в Тернопільській області, неповнолітні пройшли ресоціалізацію. Варто відзначити, що в області немає проблем із залученням психологів до роботи з неповнолітніми, і фахівці активно долучаються до роботи з дітьми. Працівники системи БПД надають всю необхідну підтримку та забезпечують супровід Програми», — зауважив начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області Віталій Сольський.

Неповнолітній та потерпілий дійшли згоди. Що далі?

Проблеми ресоціалізації підлітків та шляхи їх вирішення. Це питання турбує усіх виконавців пілотного проєкту. Адже «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» — це не лише про підписання угоди, відшкодування збитків та звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Програма повинна охоплювати широке коло заходів, направлених на роботу з дитиною та її батьками, аби неповнолітній справді усвідомив різницю між «добре» та «погано», переоцінив свої погляди на життя, пріоритети та в майбутньому не порушував закон.

Саме питанням заходів ресоціалізації, визначення відповідальних осіб за їх проведення, строків та моніторингу результативності застосованих до неповнолітнього заходів ресоціалізації, був присвячений круглий стіл зі стейкхолдерами Програми, що відбувся на базі Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області. Під час обговорення представниця центру зайнятості запропонувала залучати тих неповнолітніх, які вчинили правопорушення, і яким на час участі у Програмі скоро виповниться 18 років, до здобуття освіти та подальшого працевлаштування.

«Сьогодні маємо понад 50 спеціальностей, за якими навчаємо шукачів роботи. Коли людина проходить навчання, їй гарантоване і місце роботи після його завершення. Ми можемо долучитись до процесу ресоціалізації, запропонувати допомогу у навчанні та працевлаштуванні для тих підлітків, які взяли участь у процесі відновного правосуддя, наближаючись до свого повноліття», — зазначила начальниця відділу Рівненського обласного центру зайнятості Леся Парчук.

Медіацію у Програмі проводить спеціально навчений фахівець — посередник. Оплата його послуг та відшкодування витрат на проведення медіації забезпечується коштом Державного бюджету України. Тоді як з процесом пошуку та застосуванням до дитини заходів ресоціалізації, в яких обов’язково має брати учать громада, ситуація складніша.

«Щоб застосувати ресоціалізацію до дитини ми створюємо робочі групи з-поміж представників різних служб, органів влади та місцевого самоврядування, волонтерів та психологів. Цей подальший супровід неповнолітнього здійснюється за власною ініціативою та на волонтерських засадах. Питання організації ресоціалізаційних заходів має бути узгоджено, для цього в державі потрібно створювати дієві механізми, які гарантуватимуть дитині та її батькам застосування корекційних програм», — зауважив заступник директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області Сергій Іллюк.

Йшлося й про важливість залучати до ресоціалізації підлітків представників служб у справах дітей, управління освіти, ювенальної поліції, певних представників ОТГ як фахівців, які на місцях працюють у напрямках опіки над дітьми, супроводу дітей та сімей, які потрапили у складні життєві обставини. Адже саме ці фахівці на місцях мають можливість підтримувати постійний контакт з дитиною та її батьками, аби усі зусилля, докладені під час проходження процесу відновного правосуддя, в майбутньому не зійшли нанівець.

Довідково.

Підсумки реалізації пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» упродовж 2019–2022 років (станом на 03 червня 2022 року):

Інформовано неповнолітнього та потерпілого про можливість участі у Програмі — 941.

Передано прокуратурою до Регіонального центру з надання БВПД заяв неповнолітнього та потерпілого про участь у Програмі — 364.

Видано доручень посередникам для проведення медіації — 364.

Неповнолітній та потерпілий взяли участь в медіації, дійшли згоди та уклали Угоду про застосування Програми — 280.

Неповнолітній успішно пройшов заходи ресоціалізації — 261.

Суд звільнив від кримінальної відповідальності — 202.

Очікується рішення суду у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього — 68.