Локдаун вносить корективи: хто грає не по правилах?
Малий та середній бізнес під час локдауну зазнали великих економічних витрат, а дехто й зовсім був вимушений розпрощатися зі своєю справою через брак коштів. На відміну від великого бізнесу, який мав ресурси забезпечувати коштами його надалі. 15 березня був рік з періоду введення карантину в Україні. На той момент зачинилися усі кав’ярні, ресторани, кінотеатри, магазини, розважальні центри й громадський транспорт. За цей рік карантинні обмеження, то посилювали, то пом’якшували. Малий бізнес мав швидко знайти систему своєї роботи, бо інакше криза була ще помітнішою.
Більшість молодих бізнесменів змушені були закритися й шукати інші варіанти заробітку, бо за аренду платити було не можливо без щоденного доходу. В той час, коли малий та середній бізнес шукали розв'язання проблеми, то великий, той що ближче до влади залишався на плаву. Малі бізнесмени виходили на вулиці свого міста й мітингували, а держава безуспішно намагалася фінансово їм допомогти. Політики навипередки повідомляли, що коронавірус не вдарив по економічній економіці й вона стабільно тримається. Урядовці кажуть, що товари українського експорту майже не зазнали змін, а ВВП за 2020 рік скоротився всього на 4%. Одна за такими втішними прогнозами урядовців крилося тисячі втрачених робочих місць та закриття малих підприємств.
Державна служба зайнятості повідомила, що у 2020 році рівень безробіття виріс з 8,1% до 9,3%. Тобто за підрахунками в період карантину безробітних стало на 182 тисячі людини більше, а заявок до центру зайнятості збільшилось на 38%. Підприємці змушені були скоротити персонал, зменшувати витрати, щоб тільки не закритися, але декому не вдалося протриматися й місяця. В Україні з березня 2020 року по квітень 2021 року закрилося вже майже 215 тисяч малих бізнесів, що на 50 тисяч більше, ніж до карантинних умов.
Майже не єдині хто не постраждав від локдауну аптеки та продовольчі магазини. Могла скоротитися кількість людей, які відвідували приміщення, але зазвичай цим нехтували. Але українці намагалися відвідувати аптеки та продуктові магазини значно рідше, навіть у березні 2021 року відвідуваність впала на третину, що також зменшує дохід. За рік пандемії українці більшість своєї зарплати залишали в аптеках, а фармацевтичні компанії наростили сплату податків на 10%. Під час карантину українці почали купувати менше одягу в магазинах, тому податкові відрахування ФОПів зменшилася за рік на 3%, але рятує від кризи хороший початок 2020 року. Поки малий бізнес закривався й зазнавав нового удару з кожним нокдауном, то великий грав не по правилах. Показовим є бізнес подружжя Герег – гіпермаркет «Епіцентр», який попри жорсткий карантин приймав відвідувачів. Мережа прикидалася аптекою й влаштовувала 72-годину п’ятницю. В гіпермаркеті деяку продукцію закривали стрічкою, але у разі необхідності консультант проводив покупців через неї й показував увесь асортимент. Однак вже 19 березня карантин зробили жорсткішим й «Епіцентр» був вимушений перейти на видачу товарів онлайн. Бізнес онлайн у період карантину став популярнішим утричі й попит на речі з інтернет-магазинів зростав.
